Байки Євгена Гребінки

«Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше».

        
Про талановитого байкописа Євгена Гребінку Іван Франко писав “Гребінка є автором пречудових українських байок”.

         Євгену Гребінці судилося стати найвизначнішим байкарем першої половини ХІХ століття. Він написав їх небагато — всього 27, але ж вони стали безперечним явищем української літератури. Гребінка, на думку І. Франка, «Йшов шляхом, прокладеним в російській літературі Криловим, але йшов досить самостійно, не наслідуючи його, вносячи у свої байки український пейзаж і світогляд…».

         Оригінальний національний колорит посилив реалістичне звучання гребінкових байок, зробив їх зрозумілими для народного читача. Своїм корінням байки Гребінки сягають насамперед у народну творчість, в якій знайшли животрепетне вираження одвічні думи, прагнення і сподівання простого люду. Майже в усіх його байках хижакам і гнобителям протиставлений звичайний трудівник як уособлення людяності, працьовитості, моральної вищості.

         Пропонуємо переглянути такі видання :

              Гребінка Є. П.  Вибране / Є. П. Гребінка, Л. І. Глібов. – Донецьк : Донбас, 2007. – 182 с. : іл.

         Гребінка Є. П. Твори : у 3-т. / Є. П. Гребінка ; АН УРСР ; [редкол.: С. Д. Зубков (голова) [та ін.]. – Київ : Наук. думка, 1980-1981.

СОНЦЕ ДА ХМАРИ

Ось Сонечко зійшло, і світить нам, і гріє, 
І божий мир як маківка цвіте,
На небі чистому ген Хмара бовваніє. 
Та Хмара надулась і річ таку гуде: 
   «що вже мені се Сонце надоїло! 
   Чого воно так землю веселить? 
   Хоч я насуплюся, воно таки блищить. 
   Я полечу йому назустріч сміло, 
   Я здужаю його собою затемнить». 
   Дивлюсь - і Хмарами півнеба замостило, 
   На Сонечко мов ніччю налягло. 
   А Сонце вище підплило 
   І Хмари ті позолотило.

         Прочитати байки Є. Гребінки можна, відвідавши бібліотеку – абонемент художньої літератури.