В вас мудрість вічна і любов жива...
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.
Станіслав Тельнюк
Щорічно 24 травня всі слов'янські країни вшановують пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – творців слов'янської писемності.
В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року №1096/2004.
Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у слов'ян дуже складна. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилася слов'янська писемність, слов'янська абетка, і чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки.
Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з'явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії і Болгарії було завезено богослужебні книги. Ось як, наприклад, писав Аврелій Августин, відомий як Августин Блаженний (354-430 р. н.е.): "Те суб'єктивно розумне, що існує в нас, тобто те, що розумом обдароване й розумно-об'єктивне творить чи керується ним, пов'язується певними природними зв'язками спілкування з тими, з ким у неї цей розум спільний. Але оскільки людина не могла б установити надійного спілкування з іншою людиною, якби вони між собою не розмовляли і таким чином не передавали одна одній свої почуття й думки, то це об'єктивно-розумне знайшло потрібним позначити предмети словами, тобто певними звуками, що є знаками...".
У багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо в Північному Причорномор'ї, археологи не раз знаходили на кам'яних плитах, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим.
Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма.
Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.
Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.
І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт.
Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.
Глаголиця – то давня система слов'янського письма, укладена Святим Кирилом. Немає даних про систематичне вживання глаголиці в Україні, однак вона була відома за часів існування Київської держави в рукописах XI-XV століть.
Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов'янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов'ян.
Пропонуємо список літератури книжково-ілюстративної виставки «Шляхами слов׳янської культури Кирила і Мефодія»:
Брайчевський, М. Походження слов'янської писемності / М. Брайчевський. - Київ : Академія. - 2002. - 150,[3] с.
Горбаченко, Т. Г. Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України: релігієзнавчо-філософський аспект : монографія / Т. Г. Горобченко. - Київ : Академія. - 2001. - 269,[2] с.
Дубенюк Л.І. Як народилася слов'янська абетка. 24 травня – День слов'янської Писемності та культури. – Режим доступу: https://kpi.ua/12-05-24
Енциклопедія історія України : [в 10 т.]. – Ка – Ком. – Т. 4. – 518,[8] с.
Історія української школи і педагогіки. - Київ: Знання , 2003. – 766 с.
Книга, О. Ю. Квест-естафета "Шляхами слов'янської писемності" / О. Ю. Книга // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2019. - № 6. - С. 29-32.
Історія української культури :навч. посіб. для вищ. навч. Закл / [О. Ю.
Павлова, Т. Ф. Мельничук, І. В. Грищенко та ін.] ; за ред. О. Ю. Павлової ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, НУБіП України.- Київ: ЦУЛ, 2012.-343 c.
Леута О.І. Старослов'янська мова: підручник / О. І. Леута. - Київ: Вища школа, 2001. - 255 с.
Лозко, Г. С. Українське народознавство : [навч. посіб. для вищ. навч. закл.] . - Тернопіль: Мандрівець. - 2011. - 512 с.
Любар, О.О. Історія української школи і педагогіки : навч. посіб. - Київ: Знання' , 2003. – 450 с.
Майборода, А.В. Старослов'янська мова : навч. посіб. для філол. фак. пед. ін-тів. – Київ: Вища шк., 1975. – 294 с.
Марголіна, І.Є. Київська обитель Святого Кирила. – Київ : Либідь, 2005. – 350 с.
Маторіна, Н. М. До Дня писемності у слов'ян (методичний аспект) / Н. М. Маторіна // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : науч.-метод. сб. - (Вып. 18, ч. 1). - С. 254-266.
Нізовський, А. Ю. Сто великих реліквій і скарбів України / А. Ю. Нізовський.- Київ: Арій, 2010.- 399 с. : іл.- (100 великих) .
Тищенко, Е. А. История письма: от рисунка к букве / Е. А. Тищенко // Перспективні напрямки сучасної науки та освіти. - Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Слов'янськ, 22-24 квіт. 2015 р.). - Вип. 7. - С. 463-466.
Утевська, П. В. Невмирущі знаки / П. В. Утевська. - Київ : Веселка. - 1976. - 262,[2] с.
Утевская, П. Слов драгоценные клады : рассказы о письменности. – М. : Дет. лит., 1985, - 191 с.
Юсип-Якимович, Ю.В. Старослав'янська мова : модульний курс : навч. посіб.. – Київ: Знання, 2009, - 279 с.
Інформацію підготували співробітниками читальної зали №2, бібліотеки головного корпусу Зозуля О.С., Ткачова С.О.
