Перегортає пам’ять сторінки
8 травня День пам’яті та примирення
9 травня 75-річниця Перемоги над нацизмом
у Другій світовій війні
У кожної держави, кожного народу є дати і події, які складають основу, підгрунття історичної пам’яті і національної гордості.
Пам’ять… Вона нетлінна і вічна. Вона втілюється не тільки в бронзі, мармурі, граніті. Вона дивиться на нас із старих фронтових світлин, з речей, які збереглися. Вона закарбована у слові. Вона живе у душах людей, в спогадах про ті, уже далекі, але до болю тривожні роки війни. А пам’ять про героїв живе у серцях вдячних нащадків.
8 травня – День пам’яті та примирення (пам’яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасниками Другої світової війни ) – пам’ятний день в Україні, в річницю капітуляції нацистської Німеччини.
З 2014 року вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни та перемоги над нацизмом проходять два дні – 8 й 9 травня. Вшанування загиблих розпочинається 8 травня – разом з Європою та світом і продовжується традиційно 9 травня.
9 травня – 75-річниця Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Протягом 1250 днів і ночей український народ перебував у вирі кровополитних боїв Другої світової. 10 мільйонів українців вона забрала з собою.
Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом. Мільйони українців зі зброєю в руках боролися упродовж усієї війни. За підрахунками істориків, близько 6 мільйонів українців воювали у лавах Червоної армії, в партизанських загонах та підпіллі. 2072 українця удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Український льотчик Іван Кожедуб, який збив 64 німецьких літаки, став тричі Героєм. Чотири оперативні стратегічні об’єднання були названі «українськими фронтами».
Свідченням колосального внеску українців у перемогу над фашизмом стало і визнання України у 1945 році засновницею ООН, на рівні з іншими державами.
Офіційним символом є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам’ятних днів Другої світової війни. В Україні використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером С. Мішакіним. Гаслом обох пам’ятних днів є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».
В українській міфології квітка червоного маку має багато значень – це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті.
Квітка червоного маку часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби та нерідко образ маку символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну: «Ой, з могили видно всі долини, - сизокрилий орел пролітає : стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає». У відомій пісні : «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак згадується поруч зі смертю козака : «…Обступили Морозенка турецькі війська. По тім боці запорожці покопали шанці ; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, - Ой, уже наш Морозенко у неволю попався…».
З народної творчості образ маку перейшов у художню літературу. Читаємо у Івана Франка : «Гей, Січ іде, красен мак цвіте ! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Михайло Стельмах легенду про мак обробив у творі «У долині мак цвіте» : «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…». Героїня роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.
В Україні червоний мак як символ пам’яті вперше використано у 2014 році на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни.
Росте червоний мак у вільній Україні,
Цвіте червоний мак на щастя всій родині !
Як символ пам’яті з давніх-давен донині
Мир і добро, мир і добро несе моїй країні !
Під небом голубим
У жовтому колоссі
Червоний мак розцві,
Умившись в сльозах-росах.
Він пишно на грудях
Багряним блиском сяє –
Братів моїх, братів
Навіки поєднає !
Дорогами звитяг, шляхами перемоги
Хоробрі воїни писали славну повість.
Де лиш проходили, там маки виростали,
Шану батьків, доблесть синів навіки увінчали !
слова і музика В. Кубинського
Не забуваймо : тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього !