Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Ліна Костенко
26 квітня трапилась подія, що назавжди закарбувалась в пам’яті. Аварія на Чорнобильській АЕС зруйнувала тисячі життів, стала найбільшою техногенною катастрофою в історії людства, а відлуння наслідків того дня доноситься до нас і сьогодні.
Під час проведення технологічного експерименту на Чорнобильській АЕС , внаслідок відключення системи охолодження відбулося перегрівання тепловидільних елементів (ТВЕЛів) з виділенням водню, який утворив з повітрям вибухову суміш. Стався потужний вибух, що зруйнував споруду реактора. Розплавлення ТВЕЛів призвело до згорання графітових блоків, виник вогневий смерч, який втягнув у себе радіоактивні продукти розпаду зі зруйнованої зони. Основні викиди тривали близько 10 днів, піднімалися висхідним потоком із зони горіння і розносилися вітром довкола ...
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. На території України утворилася так звана 30-кілометрова "зона відчуження", з якої терміново було переселено близько 200 000 осіб для врятування їхнього життя.
Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів - Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, як наслідок Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
У листопаді 2016 року реактор Чорнобильської АЕС накрили новим саркофагом. Новий безпечний конфайнмент - найрухоміше спорудження в світі, яке оснащено унікальними технологіями і системами. Висота арки дорівнює 110 м, довжина - 150 м, ширина - 260 м і вага понад 31 тис. тон. Вважають, що нова споруда прослужить 100 років.
До 20 грудня 2023 року буде проведено "ранній" демонтаж - перетворення об'єкта укриття в екологічно безпечну систему. Також роботи по демонтажу включають поводження з радіоактивними відходами, їх збір, фрагментацію, навантаження і транспортування у вказане станцією місце.
Чорнобиль - це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч людей — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність та високий патріотизм зупиняючи ядерну катастрофу. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.
Пам'ятники ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії є в багатьох містах України, Росії та Білорусі. У Києві діє Національний Музей «Чорнобиль», в якому можна дізнатися про подробиці аварії, переглянути особисті речі ліквідаторів, історичні фото, документальні фільми про Чорнобиль.
У Києві також є пам'ятник Жертвам Чорнобильської аварії з написом:
«І мертвим, і Живим та Ненародженим.»
На алеї героїв у Чернігові, до 10 річниці аварії відкрито пам'ятний знак «Пам'ять Чорнобиля».
26 квітня, до 10 річниці аварії, з ініціативи пожежної частини № 4 з Чорнобиля, біля в'їзду до міста було відкрито пам'ятника пожежникам, які ціною власного життя гасили пожежу після аварії. На пам'ятнику можна прочитати короткий напис: «Тим, хто врятував світ».
Ресурси бібліотеки:
Пропонуємо переглянути:
віртуальну виставку: «Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить...»
презентацію: «Ті, що першими увійшли в атомне полум'я»
Інформаційні ресурси про Чорнобильську катастрофу:
Документальні фільми:
«Чорнобиль. Все тільки починається»
Художні твори:
Українські та світові письменники не стояли осторонь. Тема Чорнобильської трагедії знайшла місце у поетичних творах Івана Драча ("Чорнобильська мадонна", "Ніж у Сонці", "В мікрофон криниці"), Ліни Костенко ("Атомний Вій опустив бетонні повіки…"), Бориса Олійника ("Сім"), автора "Чорнобривців" Миколи Сингаївського ("Обпалена мужність"), Шевченківського лауреата Леоніда Горлача ("Зона", «Вибір пам’яті: вірші та поеми»), Дмитра Павличка (Листок"), В. Матвієнко («Монолог у дорозі з Чорнобиля», «Пекло»).
Майже одночасно, у 1987-1988 роках з'являються документальна повість Юрія Щербака "Чорнобиль" та роман Володимира Яворівського "Марія з полином у кінці століття".
Чорнобильській темі присвячено також одну з прозових збірок Шевченквіського лауреата Євгена Гуцала - "Діти Чорнобиля".
Книга Сергія Плохтія «Chernobyl: History of Tragedy», журналістський репортаж українського оператора Сергія Трохима «1986. Чорнобильські хроніки».
Чорнобильській трагедії або Зони віджуження, як локації так чи інакше торкалися американські письменники Фредерік Пол (США), Мартін Круз Сміт, Джим Шепард, Джеймс Роллінз, болгарський літератор Георгі Тенев.
Одними з найбільш цікавими творами є п'єса канадця Філіпа Ландрі "Повернення до Прип'яті", роман французької письменниці Галі Акерман «Пройти крізь Чорнобиль», роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього».
Музикальні твори:
Події 1986 року на Чорнобильські АЕС знайшли відображення і у музиці. Вже у 1988 році російський композитор вірменського походження Мікаел Тарівердієв пише симфонію для органу "Чорнобиль". Загалом, теми Чорнобильської трагедії торкаються близько 30 сучасних пісень різних жанрів українських та зарубіжних виконавців. Зокрема, аварії та іі наслідкам присвячені "Чорнобильська зона" Тараса Петриненка, "Чорнобиль форева", гурту "Скрябін", «Sognando Chernobyl» («Мені сниться Чорнобиль») Адріано Челентано.
Девід Боуі зазнавався, що на створення пісні "Time Will Crawl" його надихнула катастрофа на АЕС, а британський репер Example та українська співачка Alyosha знімали у Зоні відчуження відеокліпи на пісні про вплив людини на оточуюче середовище.
Пам’ятаймо!