Як весні раділа
Кожна людська хата, —
До людей зближались
Великодні Свята

С. Кузьменко

 

19 квітня православні християни відзначають Великдень – найголовніше церковне свято, день Воскресіння Христового. Його важливість, зокрема, відображає визначення з писання "свято свят і торжество з торжеств".

У Великодня є своя історія, символи, звичаї, прикмети.

Дата Великодня

Дата Великодня кожен рік обчислюється за місячно-сонячним календарем. Для цього є спеціальна таблиця – Олександрійська пасхалія.

Справа в тому, що в найголовнішого свята для християн є свої правила:

  • Великдень не можна відзначати раніше за єврейськесвято Песах, оскільки, згідно з писанням, Ісус був розп'ятий після нього;
  • у день розп'яття Христа був повний місяць, тому Великдень також прийнято святкувати в перший день повного місяця;

- день Великодня обов'язково має припадати на неділю, після весняного    рівнодення.

Відповідно свято Воскресіння Христового є перехідним. Діапазон його святкування у різні роки може бути від 4 квітня до 8 травня. Православні і католики відзначають Великдень у різні дні. Це пов'язано з тим, що ці церкви здійснюють літочислення за різними календарями.

Історія свята

Свято Великодня встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа, яке є центром всієї біблійної історії  й основою всього християнського учення.  Але мало хто знає, що прообразом християнського Великодня стала старозавітна Пасха, яка відзначалася в пам'ять виходу єврейського народу з 400-річного рабства єгипетського. Згідно з писанням, у ніч, яка мала стати вирішальною, все сімейство повинно було їсти заколене ягня з прісним хлібом і гіркими травами.

Це свято отримало назву Песах і стало символом того, що Ангел смерті минув єврейські будинки, знищуючи первістків Єгипту.

У Новому завіті свято набуло нового тлумачення – звільнення від рабства гріха через смерть і воскресіння Ісуса. Син Божий приніс себе в жертву і тим самим посів місце старозавітного пасхального агнця. Після того, як Ісус Христос помер, його тіло перенесли в печеру і завалили вхід величезним каменем. Через день туди прийшли жінки, щоб возлити на його тіло миро, але побачили, що печера порожня. На землі лежала тільки пелена, в яку було загорнуто тіло Христа. Ангел, що з'явився в печері, сказав, що Христос воскрес із мертвих.

Символи Великодня

Великоднє яйце — один з найдавніших символів зародження і вічного оновлення життя, а також воскресіння Христа.

За переказами, перше пасхальне яйце подарувала Марія Магдалина римському імператору Тиберію. Вона прийшла в палац, щоб повідомити добру новину, але імператор не повірив у воскресіння Ісуса Христа і сказав, що це рівнозначно тому, що біле яйце раптом стане червоним. Після цих слів яйце дійсно стало червоного кольору, що символізує кров Ісуса, пролиту на хресті.

Так з'явилася традиція фарбувати яйця до Великодня, які прийнято називати крашанками. Таке яйце є талісманом та оберегом роду.

Писанка - яйце, розписане символами, що нанесені за допомогою воску та барвників. Вона є символом життя, сонця, краси, добра. Своєю історією яйце із сакральним змістом сягає дохристиянських часів. Тоді, людина була неподільною з природою, а яйце для неї було загадкою, адже з нього неживого народжувалось живе.

Шкарлупу писанок знаходили на розкопках цивілізацій, що існували більше 3000 років тому. І це незважаючи на те, що яйце швидко розкладається у землі. До археологічних знахідок належать і глиняні, керамічні, писанки на різних видах яєць (гусячих, страусиних).
Про писанку створено безліч міфів та легенд. У Єгиптян, наприклад,  яйце, яке було символом сонця, катав по небі сонячний бог Пта. В античній Греції і Римі були переконані, що світ виник із яйця птаха Фенікса. В Україні  про писанку існують легенди релігійного змісту. Кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то він сказав воякам, які охороняли  Його гроб: "Ідіть і скажіть усім людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам знак". При цьому Спаситель узяв зі свого гробу писанку і дав воякам. Відтоді і з'явився звичай писати писанки на Великдень.

Процес написання писанки в Україні є цілим ритуалом. Писанкарка ретельно миє руки, молиться із думкою про людей, яким призначаються писанки, готує місце та матеріали для роботи, аж потім приступає до написання.

Символи, які люди вимальовують на яйцях, обирають відповідно до того, яке повідомлення ти хочеш залишити. Кожен символ щось означає та може бути поєднаним з іншим. З часом символів стає все більше і більше, а писанка стає багатшою.

Як символи, так і фарба у писанках обирається не спроста. Кожен колір щось означає: зелений - символізує природу, прихід весни; червоний - любов, радість життя; жовтий, помаранчевий - тепло, сонце, зірки, місяць; білий - чистоту та світлість тощо.

Кожна писанка є унікальною, не схожою одна на одну. Більше того, у кожному регіоні Україні писанку створюють у традиційних кольорах та наносять традиційні для регіону символи.

Агнець Божий – символ великої жертви Христа за людство.

У Західній Європі його часто зображують на великодніх листівках: ягня, хрест і напис латиною — Agnus Dei (Агнець Божий). В Україні ж випікають фігурку ягняти з тіста і нею прикрашають святковий стіл.

Паска - поряд з яйцями чи не основний символ свята. Вважається, що прообразом пасок став артос — хліб, який освячується і в перший день великого торжества кладеться до церкви на аналой. А паска означає, що в будинку, де вона стоїть на столі, завжди відчинено двері для Ісуса.

Благодатний вогонь - символізує «Свіло Боже, яке проливається на всі народи» після воскресіння Ісуса Христа. У православних храмах чекають його з Храму Гробу Господнього (Ізраїль). У разі успішного прибуття благодатного вогню з Єрусалима священики урочисто розносять його по всіх церквах. Християни відразу ж запалюють від нього свої свічки.

Великоднє деревце - символізує Дерево Життя, Дерево Пізнання Добра і Зла, що стоять у раю. В Україні його традиційно роблять з гілок верби, які прикрашають різнокольоровими стрічками, крашанками та писанками (яйцями з візерунками) і пір'ям птахів.

Традиції святкування

Святкування Великодня починається з урочистого богослужіння. Воно триває у ніч з суботи на неділю, як правило, рівно опівночі. На великодню службу парафіяни традиційно беруть з собою кошики з наїдками: паскою, крашанками та іншим, щоб їх освятити до святкового столу. Перед початком богослужіння люди збираються ввечері біля храму на хресний хід зі співом молитов. На пасхальному богослужінні всі віряни мають причаститися Тіла і Крові Христових, а після його завершення "христосуются" — вітають один одного словами "Христос воскрес!", "Воістину воскрес!".

Потім вже вдома розговляються після тривалого Великого посту. Святкова трапеза зазвичай проходить у вузькому сімейному колі. Ходити в гості в перший день Пасхи не прийнято.

Великодню трапезу починати потрібно з освячених фарбованих яєць і паски, а вже потім можна спробувати й інші страви.

Перед їжею також прийнято христосуватися і проводити ритуали з крашанками. При цьому діти з батьками христосуются тричі.

До речі, протягом наступних трьох днів люди і вітаються один з одним словами "Христос воскрес!", "Воістину воскрес!".

Що стосується яєць. Один з найбільш чудових звичаїв - розбивати яйця один об одного. Згідно з повір'ям, якщо яйце витримає удар, то і ви стійко переживете цього року проблеми і ваш дух буде міцним.

Святкується Великдень 40 днів. Такий термін обрано не випадково, він символізує сорокаденне перебування Христа на землі після воскресіння. Найбільш урочисто відзначають першу седмицю, в народі її називають Світлим тижнем.У святкові дні в церквах "лунає цілоденний дзвін" – на знак перемоги Христа над смертю і пеклом; а богослужіння в храмах здійснюється при відкритій царській брамі – "в ознаменування того, що воскресінням Ісуса Христа відкрито усім доступ на небо".

Головні заборони

До Великодня обов'язково треба закінчити всю роботу, оскільки в свято і ще кілька наступних днів категорично не можна робити ремонт, прибирати, прати тощо.

Також рекомендують утриматися від сварок і лихослів'я, оскільки вважається, що цього дня негативна енергія повертається вдесятеро сильніше. Відповідно, щоб цього не сталося, потрібно радіти, запрошувати гостей, пригощати і допомагати стражденним.

Більш детальніше про історію, традицію, особливості святкування, символи Великодня, можна дізнатися з джерел, які є у фондах читальних залів № 1, 2, 3 бібліотеки.

Список джерел:

Баб'як, О. На Великдень: добірка поезій //Українська мова та література. "ШС" . - 2009 . - № 13. - С.23-24.

Барбаш, О. С. Вивчення національних традицій писанкарства на уроках образоттворчого мистецтва. // Мистецтво в школі (Музика, Образотворче мистецтво, Художня культура). - 2019. - № 4. - С. 23-39.

Великоднє свято. Виховуємо особистість  // Розкажіть онуку. - 2016. - № 4. - С. 57-68.

Вже Великдень на порозі : часопис для організаторів молодіжного дозвілля  // Позакласний час. - 2016. - № 4. - С. 64-79.

Вудвуд, Л. Ф. З батькiвської криницi : укр. народознавство / Л. Ф. Вудвуд, І. М. Вудвуд ; за заг. ред. А. П. Загнiтка.- Донецьк : Центр пiдготовки абiтурiєнтiв, 2000.-256 с. : iл.- (Українське народознавство) .

Ганжа, П. О. Таємницi українського рукомесла/ П. О. Ганжа.- Київ : Мистецтво,1996.- 191 с. : iл.

Іваннікова, Л. Старовинний український звичай "ралець": традиція і трансформації  // Народна творчість та етнологія (НАНУ). - 2016. - № 4. - С. 7-15.

[Калейдоскоп свят: весняні свята в початкової школі]  // Початкове навчання та виховання. - 2017. - № 9. - С. 21-31.

Кара-Васильєва, Т. В. Декоративне мистецтво України ХХ століття : у пошуках "великого стилю" / Т. В. Кара-Васильєва, З. А. Чегусова.- Київ : Либідь, 2005.-278 с. : іл.

Килимник, С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні :[у 3 кн., 6 т.]. Кн. I, т. 1. (Зимовий цикл); т. 2. (Весняний цикл) / С. Килимник ; [авт. передм. В. Яременко].- Факс. вид.-Київ : Обереги, 1994.- 392,[4] с.: портр.

Коваленко, С. У писанці життя й надія восресає. Урок у 10 класі //Дивослово (Українська мова і література в навчальних закладах) . - 2012 . - № 4. - С. 7-12.

Кресан, Ж. В. Великдень: традиції та сучасність (година спілкування, 5-6 кл.)  // Виховна робота в школі. - 2017. - № 3. - С. 14-18.

Лисиця, Н. Великодні дзвони. Літературна вітальня до дня Воскресіння Господнього  //Зарубіжна література "ШС" . - 2010 . - № 9. - С. 21-23.

Лозко, Г. С. Українське народознавство :[навч. посіб. для вищ. навч. закл.] / Г. С. Лозко.- Вид. 5-те, зі змінами та допов.- Тернопіль : Мандрівець, 2011.- 512 с. :іл.

Лунають Великодні дзвони : матеріали до бесід із учнями до Воскресіння Христового  // Позакласний час. - 2015. - № 3. - С. 5-12.

Марушкевич, Р. І. Колективне виготовлення писанок. Урок трудового навчання у 1-му класі. // Початкове навчання та виховання. - 2015. - № 7/8. - С. 59-61.

Муха, О. М. Писанки в техніці петриківського розпису. // Трудове навчання в школі. - 2019. - № 5/6. - С. 21-22.

Нижник, О. Возвеличуємо Христове воскресіння //Початкова школа . - 2013 . - № 4. - С. 63-64.

Обідченко, О. О. Свята Пасха йде до хати, будемо Великдень справляти  // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2015. - № 10/11. - С. 63-68.

Оксенич, Д. Духовна криниця  //Всесвітня література в сучасній школі . - 2011 . - № 3. - С. 17-20.

Оксенич, Д. В.
Духовні криниці. Великдень. Усний журнал.// Зарубіжна література в школах України. - 2011. - № 3. - С. 60-63.

Паляниця, Т. Народні символи-історія українського народу // Початкова освіта "ШС". - 2016. - № 7. - С. 33-43.

Пономаренко, О. Різдвяна і Великодня символіка в сучасному живопису та скульптурі Олексія і Кирила Шевчуків  // Народна творчість та етнологія (НАНУ). - 2017. - № 2. - С. 92-95.

Пожоджук, Д. Українська патріотична писанка. // Українська культура. - 2016. - № 3/4. - С. 4-7.

Пожоджук, Д. Локальні мистецькі традиції та митці. // Народна творчість та етнологія (НАНУ). - 2019. - № 1. - С. 81-88.

Редько, Т. Тема Великодня у творах художньої літератури: урок позакласного читання  //Українська мова та література. "ШС" . - 2009 . - № 13. - С.13-15.

Самборська, О. В. Писанка-вишиванка  // Трудове навчання в школі. - 2015. - № 8. - С. 41-44.

[ Свята: Великдень ]. //Розкажіть онуку . - 2010 . - № 3. - С. 48-58.

Святкуємо Великдень [ уроки ]  //Англійська мова та література . - 2010 . - № 8. - C. 14-47.

Семенко, Х. Д. Писанка-вишиванка. // Трудове навчання в школі. - 2019. - № 7/8. - С. 2-5.

Сиротюк, Л. Писанка: технологія виготовлення сувеніра. Урок із СПО. 8-й клас. // Дефектолог.  - 2017. - № 3. - С. 4-6.

Скуратівський, В. Т. Дідух : свята українського народу / В. Т. Скуратівський ; іл. та худож. оформ. О. Коваля, Н. Коваль.- Київ : Освіта, 1995.- 271 с. : іл.

Скуратівський, В. Т. Місяцелік : укр. нар. Календар /  В.Т. Скуратівський; худож. Є.Сендзюк.- Київ : Мистецтво, 1993.- 207 с. : іл.

Слобода, А. Христос Воскрес (Виховний захід до Великодня) // Початкова школа. - 2016. - № 4. - С. 51-52.

Сценарії народних свят  / упоряд. Л.Курінчук.- Київ : Ред. загальнопед. газ., 2003. - 111 с.- (Бібліотека "Шкільного світу").

Творча скарбничка : свята та події квітня // Позакласний час. - 2015. - № 3. - С. 13-28.

Ткаченко, В. Рукописна спадщина Василя Кравченка про походження крашанки та писанки // Народна творчість та етнологія (НАНУ). - 2013. - № 2. - С. 113-138.

Ткаченко, В. Рукописна спадщина І. Шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця XIX-початку ХХ століття // Народна творчість та етнологія (НАНУ). - 2017. - № 2. - С. 96-98.

Українські свята : ілюстр. посіб. / упоряд. Л.С. Стецько.- Львів: Панорам", 2003.- 267 с. : іл.

Українці : іст.-етногр. монографія. У 2 кн. Кн. 2 /Міжнар. наук. братство укр. антропологів, етнографів і демографів, Полт. обл. держадмін. [та ін.] ; за ред. А. Пономарьова.- Опішне : Укр. Народознавство, 1999.- 541 с. :іл., портр.- (Українські етнологічні студії; вип. 2) .

Успаленко, О. О. Технологія виготовлення сувенірних писанок  // Трудове навчання в школі. - 2015. - № 7. - С. 18-32.

Храмова, Т. О. Світле свято Великдень. Сценарій заходу // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2010. - № 10. - С. 32-35.

Інформацію підготовлено співробітниками читальних залів № 1, 2, 3 бібліотеки.