26 вересня в читальній залі № 1 для студентів І курсу факультету фізичного виховання бібліотекарями Борщовою О.А. та Шило Н.О. був проведений інтерактивний тематичний бібліографічний огляд «Йому жити у віках» (до 200-річчя від дня народження Михайла Петренка).
Безперечно, до найвідоміших уродженців Слов’янська належить поет Михайло Петренко (1817-1862), автор загальновідомих пісень “Дивлюсь я на небо” та “Взяв би я бандуру”, які , по-праву, набули статусу народних.
У часи Російської та радянської імперії не було визнання поета. Довгий час прізвище Михайла Петренка замовчувалося. Пісні на його слова виконували знамениті виконавці і вони ставали народними. Було випущено безліч платівок з підписом: “слова та музика народні”. Сьогодні ім’я М.Петренка повернуто читачам, створена галузь петренкознавства, пошуковці відновлюють історію втраченої біографії поета.
Бібліотекар Борщова О.А. познайомила студентів з напрацюванням слов’янських краєзнавців (А.І.Абрамова, Н.М.Корнієнко, І.М.Овчаренка, В.Мікушева, О.Добровольського), а також з виданнями тих, хто активно, починаючи з 90-х років до наших днів широко пропагує досліджені події життєвого та творчого шляху Михайла Петренка: Валерія Івановича Романька - доцента ДДПУ, почесного члена Національної спілки краєзнавців, голови правління Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, почесного краєзнавця Донеччини, письменника; Віктора Скрипника - голови Слов’янського осередку НС КУ, почесного краєзнавця Донеччини; Анатолія Шамрая - старшого наукового працівника Слов’янського краєзнавчого музею; Оксани Бабенко - директора Слов’янського педагогічного ліцею, кандидата педагогічних наук.
Бібліотекар назвала імена нових дослідників. Серед них В.М.Шабанова, М.Шакін, Л.Щибря, І.Михайлін, О.Є.Петренко.
Студенти переглянули книжково-ілюстративну виставку, прослухали пісню на слова Петренка «Дивлюсь я на небо…» у виконанні народного артиста Тараса Компаніченка - лідера групи «Хорея Козацька», подивилися уривки з відеофільма «Михайло Петренко поет-романтик. 1817-1862 рр.» та художнього фільму «Найда», знятого по драматичній думі Михайла Петренка.