З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці, зокрема, мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. Окрім того, на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, що обирала гетьмана, визначала, як козацтву жити далі. Тому символічно, що це свято встановлене Указом Президента № 966/99 від 07.08.1999 р. припадає саме на цю дату.
Вперше термін «козак» зустрічаємо у Початковій монгольській хроніці (1240). У перекладі з тюркських мов він означає «одинокий» , «схильний до завоювання» . У XIV ст. цей термін вміщено в словнику половецької мови «Кодекс Куманікус» (1303) та в додатку до грецького збірника житій святих « Синаксаря» . Цікаво, що слово «козак» вживалося для позначення полярних рольових функцій: «страж» і «розбійник» .
Історики вважають, що українське козацтво виникло в 1480-х роках, але тільки в середині XVI століття їхня кількість зросла настільки, що козацьке військо почало впливати на перебіг політичних подій в Україні і Європі. Європейські монархи наймали козаків для участі у військових операціях. З напіввійськового промислу козацтво перетворювалося на окремий стан тогочасного українського суспільства. Вироблялися і усталювалися військова організація, адміністративний устрій, закони і звичаї. У XVI столітті українське козацтво утворило свій центр - Запорозьку Січ, що була столицею значною мірою незалежної військової республіки. У XVII столітті козацтво запорозьке, реєстрове вже утворило провідну верству українського народу і склало основу української держави, що постала 1648 року з початком Визвольної війни під проводом гетьмана України Богдана Хмельницького. Козацький адміністративно-військовий устрій був поширений на значну частину України. 3 козацької старшини утворилася нова українська аристократія. Новий устрій проіснував на українських землях до кінця XVIII століття, а військові козацькі формування - до першої половини XIX століття.
Можна сміливо стверджувати, що в Україні немає більш важливого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та більш важливого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення.
Масове відродження козацтва в Україні почалося зі святкування 500-річчя Запорозької Січі. Сучасне українське козацтво об’єднує понад 700 козацьких організацій чисельністю більше 300 тис. осіб. Із них близько 40 організацій – міжнародні та всеукраїнські, більше 255 – обласні, 263 – районні (районні у містах) та 176 – міські. На базі існуючих козацьких організацій сформовано близько 300 козацьких громадських формувань з охорони громадського порядку чисельністю понад 10 тис. осіб, які співпрацюють з підрозділами Міністерства
внутрішніх справ України.
Сьогодні ми багато згадуємо про героїчні часи козацтва та покладаємо Великі надії на його відродження, сподіваючісь, що воно врятує сьогоднішню Україну, її Державність та незалежність. Тiльки шляхом пробудження та змiцнення духовностi народу українське козацтво зможе посiсти своє мiсце в суспiльствi й успiшно та ефективно вирiшувати численнi проблеми сьогодення.
Козацтво для нас – це символ всього самого найгероїчнішого, найсвітлішого, що було в історї України. Це – Символ України. Козак – це Герой, Лицар, Кшатрій, метою життя якого є встановлення справедівості та щастя і спокою для його Батьківщини, який ладен віддати своє власне життя за процвітання Украіни.
ЛIТЕРАТУРА:
- Українське козацтво: Мала енциклопедiя. – К.: Генеза; Запорiжжя: Прем'єр, 2002.
- Яворницький Д.І. Історiя запорiзьких козакiв: У 3 т. – К.: Наук. думка, 1990. – Т. 1.
- Історія українського козацтва: нариси: у 2 т. – К.: Вид. дім “Киево-Могилянська академія”, 2006.
- Гітін В. Г. Орден козацького лицарства: дума про козака. Козацька республіка Запорозька Січ. Шляхи і долі / В. Г. Гітін. – Х.: Торсінг плюс, 2008. – 352 с.
- Лукаш Н. Виникнення українського козацтва / Н. Лукаш // Історія України “ШС”. – 2009. - № 33. – С. 15–17.
- Остапенко В. Історія українського козацтва: постаті, події, документи, свідчення / В. Остапенко // Істрія України “ШС”. – 2010. – № 2/3. – С. 3–47.
- Гончаренко О. Виховання патріотизму на традиціях українського козацтва / О. Гончаренко // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. Наук. пр. – Вип. 61. – Слов'янськ, 2013. – С 338–344.