Майбутній художник народився в сім’ї чиновника (слобідсько-українського походження). Закінчив Острогозьке повітове училище, після чого працював писарем в Острогозькій міській думі. З 1853 р. працював ретушером у фотографічній майстерні в м. Харків. З 1856 р. Жив у Санкт-Петербурзі, де працював у фотографічній майстерні Деньєра.

З 1857 р. — студент Імператорської академії мистецтв. У 1863 р. відзначений золотою медаллю Академії (за полотно «Мойсей добуває воду зі скелі»). У листопаді того ж року взяв участь у відомому «бунті чотирнадцяти» (протесті студентів Академії проти заборони вибору теми для конкурсної роботи за власним бажанням), після чого демонстративно залишив Академію і увійшов до складу «Петербурзької артілі художників» (1863—1870). 

У 1863–1868 рр. викладав у Рисувальній школі Товариства сприяння мистецтв. З 1869 р. – академік Імператорської академії мистецтв. З 1870 р. – один із організаторів та ідеологів Товариства пересувних художніх виставок. Обстоював принципвільного художнього розвитку обдарованих молодих людей. Не раз відвідував Україну. З 1871 р. працював на Сумщині.

Відомий як автор численних психологічних портретів діячів культури: Л. М. Толстого (1873), І. І. Шишкіна (обидва – 1873), В. М. Васнецова (1874), П. М. Третьякова (1876), М. О. Некрасова (1877–1878), Д. І. Менделєєва (1878), М. С. Салтикова-Щедріна (1879), С. П. Боткіна (1880), В. Соловйова (1885), та ін., портретних і жанрових творів з життя простого народу та представників інтелігенції – «Портрет старого українського селянина» (1871), «Мужичок з ціпком» (1872), «Полісовщик» (1874), «Споглядач» (1876), «Жіночий портрет» (1881), «Селянин з вуздечкою», «Невідома» і «Жінка з парасолькою» (останні три – 1883), «Невтішне горе» (1884) та ін.

Філософський зміст має широковідоме полотно «Христос у пустелі» (1872). Брав участь у розписі плафонів храма Христа Спасителя у Москві. Виконав малюнок «Шевченко на Батьківщині (1862) та (за фотографією) портрет Т. Шевченка (1871), низку робіт за власними спогадами про Україну: „Русалки“ (1871), „Місячна ніч“ (1880) та ін. Ілюстрував твори М. Гоголя — повісті „Майська ніч, або Утоплена“, „Страшна помста“ та ін.

Помер Крамськой в Петербурзі 24 березня (5 квітня) 1887.

Література:

1. 1. Крамской. – М.: Белый город, 1999. – 63 с.
2. 2. Кузин, В. С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в школе : учеб. для сред. спец. учеб. заведений и худож.-граф. фак. пед. ин-тов и ун-тов. – М. :Агар, 1998. – 335 с.
3. 3. Енциклопедія історії України. — Т. — К.: Наукова думка, 2008. — С. 292—293.
4. 4. Ильина, Т. В. История искусств : Отечественное искусство: учеб. для вузов. – М. : Высш. шк., 2000. – 407 с.
5. 5. Боснак, Д. Картина И. Крамского "Неутешное горе" в художественной системе поэмы "Москва – Петушки" // Вопросы литературы. – – № 1. – С. 30–61.
6. 6. Сарабьянов, Д. В. История русского искусства второй половины XIX века. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1989. – 381,[2] с.