Без сім'ї та свого роду – нема нації, народу

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

У Донбаському педагогічному університеті цій даті запроваджено фотовиставку, на якій представлено портрети мам співробітників і студентів нашого вишу. Ця фотогалерея, що відбувається вперше, викликала численні схвалення, доброзичливі відгуки і позитивні емоції.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

Міжнародний день сім'ї — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних націй. Запровадження свята було викликано стурбованістю світової спільноти сучасним становищем родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає. Отже, 20 травня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім'ї

Сім'я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім'ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу.

Усі часи за ставленням держави, а також за становищем родини в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім'ї та держави — необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім'ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона є джерелом любові, поваги, солідарності та прихильності, тим, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина.

Кожен народ має власні особливі традиції, що стосуються всіх сфер життя, а особливо це стосується сім'ї. Це обумовлено, насамперед, тим, що кожен народ чи країна має свою особливу географію, розташування, клімат, історію, неповторну культуру, дотримується різних віросповідань. Усі ці фактори впливають на формування культурних і сімейних звичаїв. Сімейні традиції, в свою чергу, формують світогляд і ставлення до життя. Такі сімейні уклади існують століттями, практично не змінюючись, переходячи від старших членів сім'ї до молодших.

Коріння української родини сягає сивої давнини. Адже сім'я з її побутом, тобто загальним укладом життя, сукупністю виховних звичаїв і традицій, складалася упродовж багатьох століть і зміцнювалася в ході історичного розвитку людства. Найбільш характерною та звичайною для українського етносу є велика сім'я, що, як і будь-яка інша звалася родом. В українській родині завжди панував культ гостинності. У селах і досі живе звичай “шапкування”: зайшов у хату — скинь шапку, посміхнись, привітайся: “Здрастуйте, у вашій хаті на хліб-сіль багатій”.

Добрий дух рідного дому, тепло домашньої атмосфери, одруження з милою людиною — джерело щасливої долі, успішного виховання дітей. Красивий той дім, де живе дружна сім'я, де панують любов, злагода і колективістські почуття. Щаслива та оселя, що повниться радісним дитячим багатоголоссям, де діти ростуть у гурті своїх братів і сестер.

Про значення рідного дому в житті людини говорять:

- “Скрізь добре, але вдома найкраще”,

-“Добре тому, хто в своєму дому”.

- “Нащо клад, коли в сім'ї лад”,

-Сім'я сильна, коли над нею дах один”,

-”Коли сім'я разом, так і душа на місці”,

-Дерево тримається корінням, а людина сім'єю”.