…Воістину яскравим є життєвий шлях і творчість визначного українського й російського письменника ХIХ століття Євгена Павловича Гребінки, блискучого прозаїка, поета-лірика, байкаря, який однаково плідно й успішно творив і мовою Котляревського, й мовою Пушкіна (з останнім, до речі, був знайомий особисто, переклав його «Полтаву» українською.

Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812 року народився на хуторі Убіжище Пирятинського повіту (тепер у складі с. Мар'янівки Гребінківського р-ну) на Полтавщині в сім'ї дрібного поміщика – штаб-ротмістра Малоросійського кавалерійського полку П. І. Гребінки. Батько був учасником Вітчизняної війни 1812 р., пройшов шлях до Парижа, після відставки займався господарством, мав 20 кріпаків. Товаришував з В. І. Григоровичем, В. І. Марковичем.

Письменник прожив коротке життя – всього 36 років. Та за недовгий вік він встиг зробити собі ім’я і в українській, і в російській літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври. За 15 років літературної діяльності Гребінка надрукував понад 50 повістей, романів і оповідань. Впродовж 1830 – початку 1840-х років Є. Гребінка, разом із Г. Квіткою-Основ’яненком, М. Костомаровим, А. Метлинським, М. Шашкевичем, був ключовою постаттю українського національного відродження.

У 1825–1831 рр. Є. Гребінка навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, одержав чин 14 класу. 1827 рік – написав перший і єдиний драматичний твір для самодіяльного театру «В чужие сани не садись».

1829 рік – почав працювати над перекладом на українську мову поеми Пушкіна «Полтава». Разом з товаришами-гімназистами брав участь у створенні студентської бібліотеки, видавав рукописні журнали «Аматузія» та «Пафія.

1831рік – закінчив гімназію вищих наук дійсним студентом з правом на чин 14-го класу. На сторінках «Украинского альманаха», що видавався у Харкові, було вміщено перший друкований твір Гребінки – вірш «Рогдаев пар», а в журналі «Московский телеграф», уривок з його перекладу поеми Пушкіна «Полтава».

У грудні 1831 р. вийшов у відставку і повернувся до Убіжища, де провів два роки, працював над "Малоросійськими приказками" (видані у 1834 р.), над перекладом на українську мову пушкінської "Полтави", яка вийшла окремою книжкою у 1836 р. Постійно їздив до Пирятина за кореспонденцією.

У кінці 1833 р. виїхав до Петербурга, звідки писав батькам: "Тіло моє було в столиці, а душа далеко – в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленького будиночка".

1834 року, 1 лютого – почав працювати реєстратором у комісії духовних училищ. Вересень – вийшла окремим виданням збірка байок «Малороссийские приказки». Служив чиновником, з 1835 р. викладав словесність у Дворянському полку, з 1837 р. – у військово-навчальних закладах. Був знайомий з О. Пушкіним, І. Криловим, О. Кольцовим. І. Тургенєвим, мав дружні зв'язки з Г. Квіткою-Основ'яненком, П. Гулаком-Артемовським, Л. Боровиковським, В. Забілою.

1835 рік, червень – І. Сошенко познайомив Євгена Гребінку з Т. Шевченком, підтримував його матеріально, допомагав у самоосвіті, взяв безпосередню участь у викупі поета з кріпацтва.

1838 рік – другим виданням вийшла збірка байок «Малороссийские приказки». Видав окремою книжкою переклад поеми «Полтава» з посвятою О. С. Пушкіну. 29 листопада – звільнився з чиновницької посади в комісії духовних училищ. Працює вчителем російської мови у Дворянському полку.

Окремим виданням вийшли «Рассказы пирятинца» з посвятою В. І. Григоровичу. 1838 рік, 2 лютого – відбулося урочисте святкування п'ятдесятирічного ювілею літературної діяльності І. А. Крилова. Гребінка присвятив цій події вірш «Лавровый венок».

1840 рік – допомагає Шевченку у виданні «Кобзаря». В альманасі «Утренняя заря» надруковано повість «Братья». У травні 1840 р. знову виїхав на Полтавщину. З Убіжища виїздив до Лубен, де почув сюжет, використаний у повісті "Кулик". Вона вийшла в альманасі «Утренняя заря». Повість «Кулик» Бєлінський назвав одним а найкращих творів останнього часу.

У 1841 рік, 27 квітня видав у Петербурзі альманах "Ластівка". В журналі «Отечественные записки» надрукована повість «Записки студента».

1842 р, травень після смерті батька, знову приїхав до Убіжища. По дорозі завітав до Харкова, гостював у Квітки-Основ'яненка. Двічі відвідав село Рудку, де мешкав дрібний поміщик Ростенберг з онукою Марією Василівною. Липень – в журналі «Отечественные записки» надруковано роман «Чайковський».

Відвідав с. Рудку. В Рудці перебував близько двох тижнів, написав тут свій широко відомий романс "Очи чёрные", присвятивши його своєму палкому коханню Марії Василівни Ростенберг.

«Очи черные, очи страстные,

Очи жгучие и прекрасные!

Как люблю я вас!

Как боюсь я вас!...

Знать увидел вас я в недобрый час.

Ох недаром вы глубины темней!

Вижу траур в вас по душе моей,

Вижу пламя в вас я победное,

Сожжено на нем сердце бедное.

Но не грустен я, не печален я,

Утешительна мне судьба моя,

Всё что лучшего в жизни бог дал нам

В жертву отдал я огневым глазам».

Світова естрада нещодавно визначила три найпопулярніші у ХХ столітті естрадні пісні. Перше місце віддано іспанській поетесі Консуело Веласкес за романс на її слова «Бесаме мучо». а на другому місці — наш земляк Євген Гребінка з романсом «Очи черные». Його з успіхом виконують на всіх континентах.

Популярними піснями на слова Гребінки стали також "Помню я еще молодушкой была" ("Молода я ещё девица была"), "Украинская мелодия" ("Ні, мамо, не можна нелюба любити").

У травні – червні 1844 р. Гребінка знову на Полтавщині. Прибув він разом з В. І. Далем (1801–1872, російський лексикограф, етнограф, письменник). Мешкав в Убіжищі, відвідав Мар'янівку, Турівку, Рудку. В кінці червня обвінчався з М. В. Ростенберг і повернувся до Петербурга. Вийшли окремим виданням «Путевые записки зайца» В журналі «Отечественные записки» надруковано роман «Доктор»

1845 рік – познайомився з П. С. Кулішем. Грудень – народилася дочка Надія.

17 травня 1847 року відкрив своїм коштом у селі Рудці парафіяльне училище для селянських дітей.

З 1846 року Гребінка почав видавати зібрання своїх прозових творів. Смерть письменника припинила це видання, до якого увійшло 17 повістей і оповідань і один роман. Повне зібрання творів Гребінки було видане лише в 1862 р. Помер літератор від туберкульозу 15 грудня 1848 р. у Санкт-Петербурзі. Проте прах було перевезено і поховано на батьківщині, в селі Мар'янівка. Залізнична станція Петрівка, що знаходиться недалеко від місця народження і упокоєння письменника, перейменована до 100-річчя письменника у 1912 р. в Гребінку, і сьогодні зберігає свою назву.

Жінка літератора, Марія Василівна, прожила після кончини чоловіка 46 років.

Література:

1. Бондар М. Два невідомі досі поетичні твори Євгена Гребінки / Микола Бондар // Слово і час. – Київ. – 2012. – № 2. – С. 36–
2. Гребінка Є. П. Байки. Поезії / Є. П. Гребінка ; [авт. передм. та прим. С. Д. Зубков ; іл. Г. С. Зубковського]. – Київ : Дніпро, 1990. – 247 с. : іл.
3. Гребінка Є. П. Ведмежий суд : вибрані твори : для серед. шкiл. віку / Є. П. Гребінка ; мал. Ю. Северина ; [передм. Б. А. Деркача]. – Київ : Веселка, 1982. – 200 с. : іл.
4. Гребінка Є. П. Вибране / Є. П. Гребінка, Л. І. Глібов. – Донецьк : Донбас, 2007. – 182 с. : іл.
5. Гребінка Євген Павлович. Чайковський : романи та повісті / Є. П. Гребінка ; пер. з рос. Діодора Бобиря. - Київ : Дніпро, 1966. - 513 с. : іл.
6. Грицай Л. Останній пізній романтик – Степан Руданський і "Автор пречудових українських байок" – Є. Гребінка / Любов Грицай // Українська мова і література в школах України. – Київ. – 2018. – № 7/8. – С. 49–50.
7. Задорожна Л. Феномен творчості Євгена Гребінки : до 200-річчя від дня народження / Людмила Задорожна // Дивослово – 2012. – № 2. – С. 48–
8. Кизименко О. М. Байка "Ведмежий суд" Є. Гребінки – осуд несправедливого чиновницького суду / О. М. Кизименко // Вивчаємо українську мову та літературу. – Харків. – 2020. – № 16/18. – С. 19–
9. Міхно О. Педагогічний портрет Євгена Гребінки (до 200-річчя від дня народження письменника, педагога, видавця) / Олександр Міхно // Українська мова і література в школі. – Київ. – 2012. – № 1. – С. 58–63.
10. Поліщук В. Павло Филипович про Євгена Гребінку в контексті літературних обставин першої половини ХІХ століття / Володимир Поліщук // Слово і час. – Київ. – – № 2. – С. 47–52.
11. Пономаренко О. Тарас Шевченко і Євген Гребінка. Приховані сторінки творчого діалогу / Олеся Пономаренко // Українська література в загальноосвітній школі. – Київ. – 2015. – № 3. – С. 2–