В вас мудрість вічна і любов жива...
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.
Станіслав Тельнюк

Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи. Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.

Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.

Вшанування пам’яті засновників слов’янської писемності й літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851. В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846).

День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

Наш спільний обов’язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури.

Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу  мову. Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.

Література:

1. Брайчевський М. Походження слов'янської писемності. – Київ : ВД "КМ Академія", 2002. – 150 с.
2. Дни славянской письменности и культуры : материалы ІІ-го и ІІІ-го междунар. Форумов (2004 и 2005 гг.). – Луганск : Глобус, 2006. – 199 с.
3. Горбаченко Т. Г. Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України: релігієзнавчо-філософський аспект : монографія. – Київ : Академія, 2001. – 269 с.
4. Коляда Ю. "Минуще все, лиш слово не мине...". Усний журнал // Дивослово. – – № 10. – С. 18–22.
5. Маторіна Н. М. До Дня писемності у слов'ян (методичний аспект) // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : науч.-метод. сб. – (Вып. 18, ч. 1). – С. 254–266.
6. "Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ". Наукова учнівська конференція // Українська мова та література. – – № 21/22. – С. 67–82.
7. Рашина О. "До джерела словесних скарбів". Літературно-історичний форум // Дивослово. – – № 10. – С. 14–16.
8. Хоменко О. Передумови становлення науково-аналітичної концепції розвитку української художньої словесності // Українознавство. – – № 2. – С. 53–61.
9. Цимбалюк В. І. Мова як генетичний код народу : навч. посіб. – Т. : Мандрівець, 2009. – 173 с.