Поезія – це завжди крок вперед від суєти, буденної нудоти
у стан душі, окриленої в лет, до неба слів, до вільної свободи.
О. Олехо

Всесвітній день поезії відзначається щорічно з 2000 року. Це свято затверджено на 30-ій конференції ЮНЕСКО у Парижі. Головною метою його було підкреслити те величезне значення, яке грає література у культурному житті сучасного суспільства, з’єднати поетів усього світу і надати їм право заявити про себе.

         Поезія – це, мабуть, одне з самих геніальних досягнень людства. Виливати свої почуття у віршованій формі, утілювати у римі своє світовідчування, мріяти про майбутнє і згадувати минуле, водночас звертаючись до мільонів та залишатися при цьому наодинці, – на це здатна лише поезія, величезніше з мистецтв, створених людиною.

         Мало хто становляться великими і відомими поетами, але багато хто хоча б раз у житті намагалися складати вірші. Адже багатьом не сторонні «душі чудові поривання», які спонукають людину брати олівець, лист паперу та почати творити.

            Пишіть вірші, не замислюючись про славу і безсмертя. Бо навіть маленький, нікому не відомий віршік, написаний дитиною, – це теж великий духовний внесок у справу культурного та інтелектуального розквіту всього суспільства. Поезія – це найяскравіше в людині, що єднає всіх задля утвердження всього прекрасного в житті. Любімо поезію, відчуваймо її гармонію, дихаємо нею, аби змінювати світ на краще!

Поезія – це вальс під супроводом музи,
Це витончений сплеск обурених емоцій.
Це рій думок кмітливих і не дуже
Та їх дизайн у авторській сорочці.

Поезія – це плід і роздумів, і вражень.
Душевний словотік і серденька струмок.
Поезія – це світ підхмарних перелазів
Й натхненний словограй під зливою думок.

Поезія – це день, це ранок, це світання
Це дійсності десерт на березі буття.
Поезія – це ти, закутаний в кохання.
Поезія – це я у ритміці життя.

                                                             Леся Гурч