«...Він був одним з батьків новочасного українського театру,
визначним артистом та при тім великим драматургом,
якому рівного не має наша література»

(І. Франко).

Іван Карпович Карпенко-Карий (справж. – Тобілевич) народився 29 вересня 1845 р. у слободі Арсенівка на Херсонщині (тепер Новомиргородський район Кіровоградської області) у сім’ї управителя поміщицького маєт­ку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, яке закінчив у 1859 р. Відтоді майже двадцять років служив канцеляристом.

З початку 60-х років брав активну участь в українському театрально­му житті. Протягом тривалого часу входив до різних театральних труп, на основі яких склався так званий театр корифеїв; він один із засновників театру корифеїв. З театром корифеїв також пов’язані імена Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського. Скрізь, де українські актори давали вистави, вони мали незмінний успіх. У 1900-1904 рр. Іван Карпович Тобілевич створив власну трупу. Виконував переважно коме­дійні акторські ролі. 1907 р. Миколі Карповичу Садовському вдалося відкрити в Києві постійний Український театр. Заслуга швидкого розвитку театру належить видатній родині Тобілевичів, члени якої висту­пали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Сакса­ганського. Кожен з них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером.

І. Карпенко-Карий – автор багатьох п’єс. Справжню популярність йому принесли комедійні твори «Мартин Боруля» (1886 р.), «Сто тисяч» (1889 р.), «Хазяїн» (1900 р.). У них автор виступив проникливим спостерігачем життєвих процесів, що зумовлювали суттєві зміни в українському суспільстві. Драматург звернув увагу на викривлення селянської психології, спричинені маніака­льною жагою збагачення. Моральна деградація, руйнування родинних і людських взаємин, само­дурство й тупе чванство — такі негативні риси побачив Карпенко-Карий в українському селянсь­кому середовищі. І. Карпенкові-Карому належить кілька п’єс на історичні теми. Серед них певний інтерес ста­новить трагедія «Сава Чалий» – не перша в українському письменстві драматургічна обробка ві­домої народної пісні. На драматургічній практиці Карпенка-Карого суттєво позначився його влас­ний театральний, передусім акторський досвід, що диктував пошук тих сценічних засобів, які б сприяли формуванню масового українського глядача. Помер Іван Карпенко-Карий 15 вересня 1907 р. у Берліні, похований на хуторі Надія.

Драматургія І. Карпенка-Карого своєрідно підсумувала майже столітній розвиток української драми, піднявши її на новий рівень. Вражаючи тематичним і жанровим багатством, вона у своїй цілісності являє собою різноманітну картину життя України протягом століть.

Література:

1. Єлісєєва О. Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість видатного українського драматурга 19 ст. Про "Театр корифеїв". Трагікомедія "Сто тисяч" – класичний взірець українського "Театру корифеїв": українська література, для класів з поглибленим вивченням / О. Єлісєєва // Українська мова і література в школах України. – 2015. – № 9. – С. 45–
2. Зінченко Ж. Іван Карпенко-Карий. Життєвий і творчий шлях / Ж. Зінченко // Бібліотечка "Дивослова". – 2017. – № 3. – С. 11–14: портр.
3. Карпенко-Карий І. Будущина в руках нового покоління: вибрані твори / І. Карпенко-Карий. – К.: Країна мрій, 2009. – 416 с.: іл.
4. Карпенко-Карий І. Вибрані п'єси / І. Карпенко-Карий. – К.: Дніпро, 1976. – 300 с.: іл. – (Шкільна б-ка).
5. Карпенко-Карий І. П'єси / І. Карпенко-Карий; передм. О. Колінченко. – К.: Школа, 2006. – 320 с. – (Б-ка шкільної класики).
6. Коваленко Л. І. Карпенко-Карий. Трагікомедія "Сто тисяч": 8-й клас / Л. Коваленко // Українська мова та література. – 2013. – № 13. – С. 8–
7. Кращі комедії: українська класична література / уклад. С. Заготова. – Донецьк: БАО, 2009. – 352 с.: іл.
8. Лупиніс Мирослава. Іван Карпенко-Карий. Трагікомедія "Сто тисяч" / М. Лупиніс // Українська мова та література. – 2015. – № 2. – С. 23–
9. Новиков А. І. Карпенко-Карий в контексті літературно-мистецького життя другої половини 19 – початку 20 ст. / Анатолій Новиков // Всесвітня література та культура. – 2010. – № 3. – С. 2–
10. Погребенник В. Ф. Корифей: літературний портрет Івана Карпенка-Карого / В. Ф. Погребенник. – К.: Веселка, 2008. – 31 с. – (Урок літератури).
11. Попельницька О.О. Сто великих діячів культури України / О. О. Попельницька, М. В. Оксенич. – К.: Арій, 2010. – 464 с.: іл., портр. – (100 великих).
12. Чернявська Л. Іван Карпенко-Карий. Життєвий та творчий шлях письменника. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів: українська література, 8 клас / Л. Чернявська // Українська мова і література в школах України. – 2015. – № 9. – С. 35–