Один із найвизначніших майстрів французького реалізму XIX ст., автор новел і романів, послідовник Бальзака та учень Флобера, прихильник Тургенева. Загалом Гі де Мопассан написав близько 300 новел, об'єднаних у півтора десятка збірок. Три з них були видані по смерті письменника, до них увійшли лише ті твори, які він не перевидавав за життя.

Гі де Мопассан – майстер оповідань із неочікуваною кінцівкою, а також найбільший французький новеліст, який народився в Нормандії у 1850 році. Під час навчання у руанському ліцеї він зарекомендував себе як здібного учня, який захоплювався театральним мистецтвом та поезією. В цей час хлопець познайомився із Гюставом Флобером, який став літературним наставником юнака. У 1869 році майбутній письменник їде до Парижа навчатися юриспруденції, але франко-прусська війна перекреслює усі плани. Гі де Мопассан пройшов її простим рядовим й під час неї займався самоосвітою, читаючи книги з природознавства та астрономії. Банкрутство його сім’ї змусило майбутнього письменника піти працювати в морське міністерство, де він був чиновником близько десяти років.

За настановами Флобера Гі де Мопассан більше шести років переписував та рвав написане. Й тільки тоді, коли наставник визнав його твори достатньо зрілими та стилістично цілісними, той вирішив друкуватися. У своїй творчості письменник надавав перевагу об’єктивному роману, усвідомлюючи усі обмеження цього жанру. Для нього реалізм був особистим світоглядом, який він намагався донести до читача. Головними темами творчості Гі де Мопассана були рідний регіон – Нормандія, франко-прусська війна, жінки та жертви насилля, тема сім’ї та батьківства, міські пейзажі, власний песимізм письменника, а ближче до нервової хвороби – теми самотнього божевілля, депресії та параної. За життя він створив більше 300 новел та шість романів.

Гі де Мопассан був одним із тих, хто приєднався до листа діячів культури, який вимагав від паризьких чиновників накласти заборону на будівництво Ейфелевої вежі. Також є анекдот про те, що письменник нібито ховався від «потворного скелету» в ресторані на території вежі, тому що це було єдине місце в столиці Франції, звідки її не було видно. Твори Гі де Мопассана мали великий успіх, його заробіток сягав 60 000 франків у рік, але фрівольний стиль життя підірвав здоров’я письменника, коли він захворів на невиліковний в той час сифіліс. З 1884 року його переслідують нервові напади, а в грудні 1891 року вони доводять письменника до спроби самогубства. Далі в нього прогресує параліч мозку, через який автор помер у віці 42 років. На його могильній плиті написано «Місьє Мопассан перетворився на тварину».

Мопассан і Україна. Творчість Мопассана завжди користувалася в Україні сталим інтересом. Перші переклади його творів з'явилися ще за життя автора. Починаючи з 1883 р., різні газети й журнали друкували переклади його статей і оповідань. Серед перекладачів варто виділити Марка Вовчка, Василя Щурата, Осипа Маковея, Івана Рильського та ін.

За півтора десятиліття з'явилося понад 40 перекладів різних творів Мопассана. Великим прихильником творчості письменника був І.Франко. Він підготував збірку новел письменника, що вийшли під назвою "Дика пані" (1899). Після 1917 р. в Україні виходили збірки новел письменника передусім на теми народного життя та про події франко-прусської війни.

Література: