Юрій Корнійович Смолич – письменник, актор, театральний критик, народився 7 липня 1900 року у м. Умані в родині вчителя Уманської чоловічої гімназії Корнелія Івановича Смолича. Маленьким хлопчиком не раз із батьками бував у Софіївці. Дитячі враження від уманського диво-саду назавжди лишилися в пам’яті і пізніше вилилися на папір у автобіографічній повісті “Дитинство”.

Майбутній письменник навчався в кількох провінційних гімназіях, потім вступив до Київського комерційного інституту. 1918 року він залишає навчання і стає санітаром “Добровільного загону по боротьбі з висипним тифом”, пізніше працює помічником лікаря. Згодом стає професійним актором. Працював інспектором театрів Головполітосвіти наркомпросу УРСР, театральним критиком і редактором журналу “Сільський театр” (1926–1929). У післявоєнний час Ю. Смолич працював заступником, а потім головою правління СПУ, очолював Українське товариство культурних зв’язків з українцями за кордоном (“Україна”), обирався депутатом до Верховної Ради УРСР.

Влітку 1949 року Юрій Корнійович відвідав рідну Умань. Численною і розмаїтою є творча спадщина Ю. Смолича – романи, повісті, оповідання, унікальні спогади. Письменник проявив себе в різних жанрах – від епопей, фантастичних і пригодницьких оповідей до біографічних переказів. Багато написав і для театру. Був нагороджений численними державними нагородами. Помер письменник 26 серпня 1976 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

Література:

1. Смолич Ю. К. Твори: у 8 т. / Ю. К. Смолич. – К.: Дніпро, 1983. – Т. 1 – 8.
2. Смолич Ю. К. Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні: повість, романи. – К.: Наук. думка, 1987. – 752 с.
3. Голубева З. С. Юрій Смолич: нарис життя і творчості. – К.: Дніпро, 1990. – 201 с.: іл.
4. Гончарук В. А. Смолич Юрій Корнійович / В.А. Гончарук // Письменники Уманщини. – Умань, 2011. – С. 213 – 218.
5. Комарницький М. Уклін рідній Умані / М. Комарницький // Про Юрія Смолича. – К., 1980. – С. 22 – 25.