Життя Януша Корчака, його подвиг

дивовижної моральної сили й чистоти

став для мене натхненням. Я зрозумів:

щоб стати справжнім вихователем дітей,

треба віддати ім своє серце.

    В. Сухомлинський

Найлегше –померти за ідею…

Далеко важче жити в ім'я ідеї,

день у день, рік у рік.

Януш Корчак

Небагато було на землі таких сподвижників культури, ім'я яких стало б символом, а життя легендою. Януш Корчак належить саме до них. Він був письменником, лікарем, вченим, вихователем, і в усі сфери своєї діяльності вносив щось дуже своє - щось піднесено казкове і водночас відчутно реальне.

Талант видатного педагога органічно поєднався в ньому з талантом майстра слова. Сьогодні ім'я Я. Корчака відоме в усьому світі як символ самовідданого служіння дітям, їхньому щасливому майбутньому, а отже –майбутньому людства. Справжнє ім'я Я. Корчака – Генрік Гольдшміт. Народився він у 1878 році у Варшаві в сім'ї адвоката. Родина була інтелігентна і забезпечена. Проте коли Генрікові виповнилося одинадцять років, помер батько, і родина швидко збідніла. Хлопцеві довелося самому заробляти репетиторством на прожиток і подальше навчання.

Авторський дебют майбутнього письменника відбувся в 1898 році, коли двадцятирічний студент медичного факультету університету подав на оголошений журналом "Варшавський кур'єр" літературний конкурс свою драму "Куди? ", підписавши її псевдонімом Януш Корчак, узятим із книги Ю. І. Крашевського "Історія про Януша Корчака та прекрасну Мечнуківну", і дістав перше літературне визнання – почесну нагороду конкурсу. Це було несподіванкою для автора-початківця, що вибрав для себе професію медика, хоча й співробітничав із журналами "Колючки", "Педагогічні погляди" та ін. У цей час Генрік, як тільки може, допомагає родинам бідняків: не беручи ніякої плати, лікує дітей, навчає їх читати й писати. Прагнення докласти свої сили для суспільного добра не залишило юнака, і він з власної ініціативи самовіддано, з повною віддачею всіх своїх сил і почуттів почав навчати грамоті дітей варшавських околиць, сміливо з'являючись у таких нетрях, куди з настанням темряви боялися навідуватися навіть поліцейські. Дітям підвалів і халуп він не тільки давав звичайні уроки грамоти, але й пояснював, хто як і з чого живе. Майже весь свій час, якого було не так уже й багато,   співробітничає з кількома журналами, заробляє на прожиток усієї родини, Генрік проводить серед жителів Повісля – найбіднішого кварталу Варшави.   Свою першу повість "Діти вулиці" він присвячує проблемі становища дітей суспільних низів, зображенню їхнього тяжкого життя, несправедливості і горя, з якими вони стикаються на кожному кроці. Закінчивши університет у 1903 році, Я. Корчак працює дитячим лікарем, на громадських засадах – у бібліотеці Благодійного товариства, а також продовжує літературну діяльність: щотижня пише по фейлетону в журнал "Колючки", робить для журналу "Голос" огляд преси в рубриці "На горизонтах". У цьому ж журналі 1904 року з'являється перший уривок повісті Я. Корчака "Дитя салону". Повість вийшла у світ 1906 року окремим виданням, мала величезний успіх у читачів і привернула до себе увагу критики. У ній зображено життя різних суспільних верств капіталістичного міста, читачів захоплює її гостро викривальний характер. Письменник не лише критикує сучасне йому суспільство, а й розвінчує поняття відносних цінностей, намагається розкрити перед читачем незмінну вартість життя, закликає в цій книзі до пошуку справжніх життєвих ідеалів. Під час російсько-японської війни, коли Я. Корчак був мобілізований до російського війська і працював лікарем у госпіталі в Манчжурії, виходить у світ книга "Билиці-небилиці", в якій зібрані кільканадцять наймайстерніших його журнальних публікацій. Повернувшись з війни, Я. Корчак поглиблює свою медичну освіту за кордоном: у клініках Берліна, Парижа, Лондона. У ці роки Януш Корчак – лікар, письменник, педагог – остаточно визначає свій життєвий вибір: самовіддане служіння "малорослому народові" – дітям. У 1907–1908 роках улітку він працює вихователем у колоніях для дітей з бідних родин Варшави. У справі поліпшення становища дітей і привернення громадської уваги до цієї життєво гострої проблеми Я. Корчак покладає великі надії на педагогіку. Йому здається, що педагогіка може зробити більше у порівнянні з медициною. Тому він залишає свою діяльність лікаря і в тридцятирічному віці стає професіональним педагогом-вихователем варшавського дитячого будинку "Будинок сиріт". Упродовж багатьох років він буде незмінним директором будинку сиріт, вестиме радіопередачі, відомі всій Польщі як "Бесіди Старого лікаря", організує перший у світі дитячий журнал "Малий пшегланд", провадитиме велику громадську роботу на захист дітей та дитинства. У 1918 році Я. Корчак дістає можливість повернутися до Варшави. Ще не демобілізований з армії, працюючи в госпіталі, він знову береться до роботи у своєму "Будинку сиріт", а з 1919 року - і в організованому під Варшавою закладі для дітей польських робітників "Наш дім". Того ж 1919 року він співпрацює в педагогічному журналі "Спеціальна школа", а також читає лекції в Інституті спеціальної педагогіки. У 1920–1921 pp. виходить друком книжка Я. Корчака "Як любити дітей", що складається з тісно пов'язаних чотирьох частин: "Дитина в сім'ї", "Інтернат", "Літні табори", "Дім сиріт". Я. Корчак виступає перед читачем цілком зрілим педагогом - теоретиком і творцем оригінальної системи принципів, форм і методів виховання. Він пише: "Дитина перевищує нас силою почуттів. У галузі інтелекту вона принаймні рівна нам, їй недостає лише досвіду". В основу книжки лягли роздуми над власним дитинством, враження молодого Януша. З повною підставою можна сказати, що Я. Корчак узагальнив у книжці різнобічний досвід дитячих закладів кінця XIX–початку XX ст. і практику сімейного виховання в різних верствах польського суспільства того часу. Потрібно також відмітити ту увагу, яку Я. Корчак приділяв значенню колективу у вихованні, а також важливість самостійності дітей, яку їм допомагав виховувати колектив, але за умови самоуправління в цьому колективі. У Корчака, якого називали "Песталоцці з Варшави", була одна мета – любов дитини до рідної землі і до рідної мови, любов до села й праці. Педагогічні погляди польського гуманіста Я. Корчака цікавлять світову педагогічну громадськість насамперед своєрідністю підходу до періоду дитинства в процесі формування особистості, безкорисливості, гуманністю, визнанням за вихованцями рівноправності з дорослими.

Пропонуємо Вам переглянути видання, які є в фонді бібліотеки ДДПУ:

Твори Януша Корчака

1. 1. Ш6(4ПОЛ)/К703 Избранное. – Киев : Рад. школа, 1983. – 526 с. – (Мир в особах).
2. 2. Ш6(4ПОЛ)/К703 Избранное. – Киев : Рад. школа, 1988. – 526 с.
3. 3. Ч33/К703 Избранные педагогические произведения. – М. : Педагогика, 1979. – 472 с.
4. 4. Ч33/К703 Избранные педагогические произведения. – М. : Просвещение, 1966. – 470 с.
5. 5. Ч33/К703 Дитя людське. – Київ : Дух і літера, 2007. – 530 с.
6. 6. Ч49/К703 Как любить детей. – Минск : Нар. асвета, 1980. – 80 с.
7. 7. Ч49/К703 Как любить ребенка: кн. о воспитании. – М. : Политиздат, 1990. – 493 с.
8. 8. Ш6(4ПОЛ)/К703 Король Матиуш Первый. – Донецк : Донеччина, 2007. – 223 с. : портр. – (Великие сказочники).
9. 9. Ш6(4ПОЛ)/К703 Мацюсеві пригоди. – Київ : Веселка, 1978. – 330 с.
10. 10. Ш6(4ПОЛ)/К703 Мацюсеві пригоди. – Київ : Дитвидав, 1962. – 399 с. : іл, портр.
11. 11. И(ПОЛ)/К703 Правила життя. – Київ : Молодь, 1989. – 317 с.
12. 12. Ч49/К703 Як любить дітей. – Київ : Рад. школа, 1076. – 158 с. – (Бібліотека для батьків).

Про Януша Корчака

1. 1. 821(1-87)-93.0/К309 Качак Т. Б. Зарубіжна література для дітей : підруч. [для вищ. навч. закл.] / Т. Б. Качак. – Київ : Академвидав, 2014. – 415 с.
2. 2. Ч33/ К758 Кочнов В. Ф. Януш Корчак : кн. для учителя / В. Ф. Кочнов. – М. : Просвещение, 1991. – 188 с.
3. 3. Ш5(4РОС)6/П308 Петровский М. С. Городу и миру : киев. очерки / М. С. Пертовский. – Киев : Рад. письменник, 1990. – 335 с.
4. 4. Ч30 /С794 Степашко Л. А. Философия и история образования : учеб. пособие для вузов / Л. А. Степашко. – М. : МПСИ, 1999. – 268 с.
5. 5. 378 /А437 Чумак Л. В. Педагогічні погляди Януша Корчака в контексті сучасного виховного процесу / Л. В. Чумак // Актуальні питання психології, економіки та управління : зб. наук. пр. – Слов'янськ, 2014. – С. 315–320.
6. 6. Гаратик А. Ідеї педоцентризму в педагогічної спадщині Януша Корчака і Василя Сухомлинського / А. Гаратик // Рідна школа. – 2009. – № 8/9. – С. 22–24.
7. 7. Кашуба Є. "…Самі вибирайте свій шлях" (Януш Корчак) / Є. Кашуба // Світова література "ШС". – 2013. – № 8. – С. 21–23.
8. 8. Проскура О. Особа, що допомагає людству / О. Проскура // Освіта. – 2017. – 9–23 серпня. – С. 6–7.
9. 9. Фоміна С. Педагог, письменник, лікар. До 70-річчя від дня трагічної смерті Януша Корчака / С. Фоміна // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 9. – С. 54–64.
10. 10. Я19:4/П538 Польський педагог-гуманіст Януш Корчак (1878– 1942) : до 125-річчя з дня народж. : біобібліогр. покажч. / АПН України. ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; уклад. : В. В. Вербова, Н. А. Горбенко, С. В. Іщук, С. В. Петровська ; наук. ред. : П. І. Рогова, Т. Ф. Букшина ; наук. консультант О. В. Сухомлинська ; авт. проекту та відп. за вип. Н. А. Палащина ; ред. : Р. С. Жданова, Н. Г. Богун . – Київ : Дух і Літера, 2003. – 132 с. – (Сер. Видат. педагоги світу ; вип. 2).
11. 11. Бібліографія Я. Корчака [Електроний ресурс] / Державна науково-педагогічна бібліотека ім. В. О. Сухомлинського. – Режим доступу: old.dnpb.gov.ua/id/505/.