Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова,
ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця,
в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки,
розум, досвід, почування.
Панас Мирний
Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова
Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст. Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».
Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».
Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси на кращого знавця українського слова.
Література
- Ш141/Б872 Брайчевський, М. Походження слов'янської писемності. – К. : ВД "КМ Академія", 2002. – 150,[3] с.
- Э/Г672 Горбаченко, Т. Г. Вплив християнства на становлення писемної культури Русі–України: релігієзнавчо-філософський аспект : монографія. – Київ : Академія, 2001. – 269,[2] с.
- Ш0/Т338 Маторіна, Н. М. До Дня писемності у слов'ян (методичний аспект) // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : науч.-метод. сб. – (Вып. 18, ч. 1). – С. 254–
- Ч42/Ц610 Цимбалюк, В. І. Мова як генетичний код народу : навч. посіб. для факульт. занять у загальноосвіт. навч. закл.. – Т. : Мандрівець, 2009. – 173 с.
- Яковенко, О. В. Етапи становлення української писемності: наукова подорож (до дня української писемності) // Вивчаємо українську мову та літературу. – – № 27. – С. 30–38.
- Нестор Літописець : до 995-річчя від дня народження // Вивчаємо українську мову та літературу. – – № 31. – С. 37.
- Гарбуз, Л. М. Перлини народної мудрості (До Дня української писемності) // Позакласний час . – 2012 . – № 19/20. – С. 96–
- Кодлюк, Я. Звідки книжка до нас прийшла // Всесвітня література в сучасній школі. – – № 9. – С. 45–49.
- Кордонська, А. В. Живи, красуйся наша мово! Літературно-музична композиція, присвячена Дню української писемності та мови // Вивчаємо українську мову та літературу. – – № 30. – С. 23–28.
- Кордонська, А. В. Мова – талісман людини та нації (до Дня української писемності й мови, 10–11 кл.) // Виховна робота в школі. – – № 9. – С. 48–52.
- Кордонська, А. В. Мова моя українська – батьківська, материнська. Година національного виховання, присвячена Дню української писемності та мови // Вивчаємо українську мову та літературу. – – № 30. – С. 33–39.
- Шкурко, Т. Ф. До Дня української писемності та мови // Вивчаємо українську мову та літературу. – – № 31. – С. 17–21.
- Скрипник, Л. Українкою я народилася (сценарій конкурсу-гри до Дня української писемності й мови) // Українська мова і література в школі. – – № 8. – С. 50–52.
- Возносименко, Г. М. Історія виникнення і становлення письма. До Дня української писемності та мови // Вивчаємо українську мову та літературу. – – № 28/29. – С. 65–70.
- "Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ". Наукова учнівська конференція // Українська мова та література. "ШС". – – № 21/22. – С. 67–82.